
Знаешь, у меня хрусты были тогда крутые, поэтому я смогла прямо так, наживо, купить кодеин. Сначала был дип, потом явка, и все дела, братан. На деле, все смотрелось просто: ты звонишь и уточняешь пароль, потом забираешь пакет. Шило я даже сам не видела, но знаю, что вот таким школьникам они кому-то ломают.
Ну и вот мы с друзьями прикупились, а потом решили в кино сходить. Чуйка у меня всегда была надежная, я почувствовала, что все будет офигенно. Вроде была неделя кинофестиваля, и мы выбрали одну из сеансов. Пока мы отучились на промокашке, дип уже начал накатывать, и я почувствовала, как все вокруг меня начало меняться. Круто, да?
Мы подошли к кино, и я прямо в темноте нашла свое место. Села на кресло, откинула голову назад, и фильм начался.
Мои глаза стали такими, как будто в них зажгли огонь. Всякие паттерны начали танцевать на экране и соединяться с моими мыслями. Я забыла, что я в кинотеатре и что нужно смотреть фильм. Вот так вот, сидела и наслаждалась метафизическим опытом.
В какой-то момент, кто-то из моих друзей кивнул мне, и я поняла, что пора и нам уходить. Когда я наконец повернулась к выходу, все вокруг начало вращаться и дрожать. Мне показалось, что я на невидимом пароме переплываю через море.
"Б***, а куда ты идешь?" - услышала я голос своего друга. Я его совсем не узнала.
На улице ветер гулял, и он казался мне призраком. Я шла вперед, буквально плывя по воздуху. Когда-то давно я видела шумеров, как они плавали в ритме музыки. Их музыка звучала и сейчас, словно в моей голове. Мир словно расплывался и собирался вновь, создавая свои собственные законы.
А потом я вдруг осознала, что все это не может длиться вечно. Это было слишком сильно, и я поняла, что надо вернуться. Хотя честно, я чувствовала, что сейчас разорвется на миллион осколков и забросает меня во все стороны.
Потом я проснулась в своей комнате.
Вечером я пересмотрела фильм и поняла, что он был божественный. Просто я и сама тогда была не в себе. Наверное, это было самое странное кино, которое я видела в жизни.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!